л тераголь

викинули
сказали, що пора
і сонячні стіни
засипало снігом
дивно - весна

застібка
відстібується швидко
я розсипаюсь в тіні
ковтаючи руки сині
а дивитись гидко

у руках
розлиті очі
замовкаю рідко
вулиці тихі
в гостях у ночі

пляшка
уже розбита
хоч недопита

ріжуть сторінки
сірі у сірому
надруковані
словесним килимом
багаторядкових ліків

на стелі квіти
і зорі розлиті

ковтають легені
сонячний вітер
небо зелене
хтось жовтим витер

в полоні літер
розсипало болем
чорна людина
розриває скроні

в реєстрація на щастя
відмовлено
все зроблено

графічне диво
в звичайному пиві

замикаю
і біжу
нічого
ніколи
нікому
не хочу
зробити

пити...жити


Рецензии