У березнi

По бездоріжжю неба навпростець
Задумливо пливе собі кудись
Кудлата хмарка – білий острівець…
-Мандрівнице самітня, озовись!

Червоним блиском вабить зір лоза,
Її сріблясті бруньки тішать очі…
Яка відверта щира бірюза
Тече з небес і ніжне щось шепоче!..

По всьому видно, що зимі кінець,
Хоча не всі ще зникли протиріччя…
Пружний і прохолодний вітерець
Метеликом тріпоче на обличчі…

По Хортиці простую до ріки,
Потріскують під кроками моїми
Гледичії коричневі ріжки –
В дитинстві часто бавилась я ними…

Ясний спокійний день буденний,
Ще напівсонні й трішечки сумні
Тополі, сосни, в’язи, клени
Щось мимохідь розказують мені…

Біля Дніпра, далеко від осель,
Так хороше літати на Пегасі…
Тут динозаври серед сірих скель
Закам’яніли в просторі і часі…

22.03.12


http://www.stihi.ru/2012/03/28/5198--Русский перевод стихотворения.


Рецензии
Мне это стихотворение очень понравилось. Впрочем как и все остальные,
которые Вы, Любовь Ивановна пишите. Вы можете под своим стихотворением,
если сочтёте нужным, дать ссылку на перевод.
http://www.stihi.ru/2012/03/28/5198
Благодарю Вас от души за Ваши стихи.

Валентин Панарин-2   28.03.2012 19:25     Заявить о нарушении
И Вам сердечная благодарность, Валентин! Ссылка уже под стихом. Спасибо за подсказку. До будущих встреч.

Любовь Берегиня   29.03.2012 16:14   Заявить о нарушении
Обязательно! Куда же я без Вас !

Валентин Панарин   29.03.2012 17:56   Заявить о нарушении
А я без Вас!))))))))))))))))))

Любовь Берегиня   29.03.2012 19:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.