Я вірю в це язичництво ночей,
У цей буддизм
просвітленого ранку,
В це християнство полудня
і ще
У цей іслам вечірнього серпанку.
Вони в мені злилися назавжди.
Молюся їм очима і словами,
Молюсь душею.
В шелесті води
Шумує тиша, владна до нестями.
Збиває з ніг, підхоплює й несе
В нові світи –
незвідано високі...
Я вірую в цю тишу над усе,
Яка дарує прихисток і спокій.
Я вiрю в це язичництво ночей...
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112032203465
Свидетельство о публикации №112032203465
Рецензии