Яка нудьга, яке сум'яття!
Постійний безлад в голові.
Чи то збулось чиєсь прокляття,
Чи просто хмари сунуть дощові?
Здається, тіло з пластиліну.
Душі незатишно у нім.
Я хочу у таку країну,
Де два плюс два було би сім.
Де все було б не так, як треба,
А так, як бачу, хочу, мрію.
Де так багато сонця й неба,
Де щастям я себе зігрію.
18.11.2001
Нудьга
© Copyright: Юлия Яремчук, 2012
Свидетельство о публикации №112032107184
Свидетельство о публикации №112032107184
Рецензии