Жарке літо 2009 року. На площі мого рідного міста, вiд посухи, помирають дерева і нікому немає діла до їхніх проблем.
Нема раю в моїм краю, де я народилась,
Чому ж, люди мої милі, я вам не згодилась?
Квітувала я так рясно, щоб в нагоді стати,
Щоб пташкам в скрутну годину й вам допомагати.
Мої ягідки яскраві рясно уродили,
Та збагнути я не можу, чим я не вгодила?
Ви ж собі в жаркії днини так не відмовляли,
А мене нi разу влітку ви не поливали.
Не дали мені напитись, а я так страждала,
І просила, і благала - мабудь, все ж замало.
Все ж замало я благала, ви мене не чули.
Може й чули, та забули, не до того було.
Не до того, мої любі, щоб мене почути,
Що там просить горобина...бо ж вона не люди.
27.07.2009р.
Плач горобини
© Copyright: Елена Семенюк -Нестеренко, 2012
Свидетельство о публикации №112032106516
Свидетельство о публикации №112032106516
Рецензии
Прийде осінь і напоїть корінь горобини,
Пташці ягоди дозріють – корм замість хлібини.
Є таке в місті і на жаль дуже часто.
Лида Скрипка 11.11.2016 12:56 • Заявить о нарушении
Пташці ягоди дозріють – корм замість хлібини.
Є таке в місті і на жаль дуже часто.
Лида Скрипка 11.11.2016 12:56 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.