Надія, що дзвіночком телефонним
Мене бентежить, прагне вороття .
Я сяду горобцем на підвіконня,
Щоб зазирнути у твоє життя.
Промінням сонця огорну кімнату,
Включу на біс старезний патефон,
У ковдру покладу солодку вату -
Рожевий апетитний синтепон.
Знайду панчохи (парні i не парні);
Під стелею розвішу навесні
Гірлянди із веселок різнобарвних,
На кшталт прикрасам, ніби у ві сні.
Закінчу справи, птахом обернуся,
Втечу у світ вітрів і вічних криг .
Але невдовзі маю повернутись -
Твій власний анонімний домовик.
Анонiмний домовик
© Copyright: Форнит, 2012
Свидетельство о публикации №112032101182
Свидетельство о публикации №112032101182
Рецензии
Мої вітання!!! Бажаю ще більших успіхів... у Творчості.
Кохання та Щастя!!!:)))))))))
Мастер Степанов 26.01.2013 17:11 • Заявить о нарушении
Кохання та Щастя!!!:)))))))))
Мастер Степанов 26.01.2013 17:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.