Невже даремно козаки
боролись за мою свободу,
щоб я сьогодні залюбки
віддав її собі на шкоду?
Невже даремно наш Пророк
плекав надію в Кос-Аралі,
що ми засієм ниву в строк?
Хоч ми ще й досі не орали…
Та як же хлопці, біля Крут
загибли що в часи буремні,
щасливо жив щоб я отут, –
їх смерті теж були даремні?
А той, що муки потерпав
у зоні за колючим дротом?
Забути воїнів УПА?
Це ж треба бути ідіотом!..
Забути все. Мовляв, дарма,
що був хтось норову крутого,
а в нас вже норову нема…
Не віриться. Та йде до того…
Невже?
© Copyright: Юрий Ош, 2012
Свидетельство о публикации №112032111223
Свидетельство о публикации №112032111223
Рецензии
