Вперед, перемагати!

Журба бриніла кришталево,
Тремтіла втомлена душа,
Та линула в блакитне небо,
Несамовита та чужа.

Тягар тягнув зворотнім боком,
Юдолі звичного дзвеніли ланцюги,
Ногам все важче з кожним кроком,
Нести тебе, від власної татьби.

Життя, зумовлене несхильністю твоєю,
Вже в котре дало прочухан,
Але ти йди стежиною своєю,
Поламаний, але для долі пан…

Ти йди, ламай своє каліцтво,
І якби тобі тяжко не було,
Ти пам’ятай, що в Бога справедливе слідство,
Ніколи хабара ще не взяло..

Ламай себе якщо буде потреба,
Випалюй з себе бруд цього буття,
Шукай в собі відлуння неба,
Та коли віриш - каяття…

Не бійся помилок своїх майбутніх,
Обмеження догматів відкидай,
Бери наснагу від сердець могутніх,
Вставай з колін! Вперед - перемагай!


Рецензии
Яка ж все таки лірична, поетична українська мова!!!!

Читаєш вірш українською і перше, що приходить на думку, це - такого вірша написати на іншій мові неможливо!!!

Рядки ващого вірша, які близькі серцю:

"Не бійся помилок своїх майбутніх,
Обмеження догматів відкидай,
Бери наснагу від сердець могутніх,
Вставай з колін! Вперед - перемагай!" мабуть запамятаю на все життя!!!

Дякую!!! З теплом, Юрій!!!!

Прокопенко Юрий   02.04.2012 15:25     Заявить о нарушении
Будь ласка!

Наша мова без перебільшень одна з найчарівніших у світі. Приємно, що Вам сподобалось.

Дмитрий Лапа   05.04.2012 20:03   Заявить о нарушении