Скелi та пустелi
Моїх думок, чи, може, почуттів.
Моє ім'я загубиться в пустелях
Тих слів, які сказать Ти не посмів.
Моя любов, не випита і згіркла,
Струмками сліз поллється серед скель.
На небі з'явиться нова яскрава зірка
І виведе Тебе з Твоїх пустель.
І ще прийде хтось до моєї скелі,
Я напою його любов'ю зі струмка.
І стане хтось оазою в пустелі,
І лишиться навік в Твоїх думках.
03.04.2002
Свидетельство о публикации №112032001172