Дар i прокляття. Присвячуеться всiм поетам
Моє натхнення - чистий Божий дар,
Та мушу я щонічно і щоденно
Нести пекельно-зоряний тягар.
Знайти того, хто зрозуміти може
І все прийняти це без запитань
Я намагаюсь все життя, та кожен
Відштовхує у Безмір без вагань.
Я в холоді самотності співаю
Своїх сумних розпачливих пісень,
І слухача удячного шукаю,
Та бачу відбиття своє лишень.
У дзеркалі думок за мною - пустка
І пастка нездійсненних мрій і справ.
Хай зашморгом строката стане хустка,
Яку ніхто мені не дарував.
У порожнечі п'ю життя злиденне.
Я проклята і я благословенна.
Свидетельство о публикации №112031908593