Грудень не радує снігом, не вабить святковістю,
Цей рік не приніс нам нічого не сльозогінного.
В цей час неспокійний іще яскравіша молодість.
Вік відчувається гостро поміж новинами:
Північна Корея втратила віру,
Сьогодні ховатимуть Кім Чен Іра...
Ріки не змерзли, лише підзабули, де витоки,
Нашу хворобу вже вкотре ділять на стадії.
Нас довели до поезії вади політики!
Плаче Центральна Європа почувши по радіо:
Нас видатної людини позбавила
Смерть передчасна Вацлава Гавела...
Небо над нами тепер майоріє прапором
Зшитим з уламків усіх ідеалів тишею.
Ми будемо тут, відчайдухи і провокатори,
Станемо скоро свідками найвизначнішого.
Повстала Москва, згадала Лівію,
To be continued...
21.12.2011
2011
© Copyright: Александра Очман, 2012
Свидетельство о публикации №112031901256
Свидетельство о публикации №112031901256
Рецензии
