В лiтах шукаю мудростi зерно

В літах шукаю мудрості зерно.
Смакуючи плоди гіркі, незрілі!
Весь час чомусь у займи беремо
Борги! Борги у немічному тілі!
Принадами миттєвостей життя
Проймаємось, заслані сліпотою.
У руслі марнотратства сон буття.
А ми  раби - ізгої долі.
Оскверненні, забуті почуття
Крізь товщу сьогодення ждуть в коморі.
Коли вітрильник винесе сміття.
Поверне серце й душу до Любові.


Рецензии
Як гарно ви сказали! Саме в комору ми надовго складаємо свої почуття. Ми соромимося своїх почуттів! Чекаємо віршів на Твоих стихах. З посмішкою, Л.Ю.

Людмила Юферова   30.03.2012 18:43     Заявить о нарушении