Осипались роси дзвіночками долі.
І сонце заграло промінням в стодолі.
Йдемо по дорозі в обнімку з думками
Під звуки трембіти, під хори органу.
Під маревом блуду, обману, туману.
Із смаком чужинця, із масла дурману
Під гаслом надії, засіяні луки
Напахчена миром сумує земля.
У розкоші сяйва, чиїсь брудні руки.
З сердець наших вкрали погожого дня.
Невже в наших душах Любов одцвітає?!
І спів соловейка уже не щемить?!
Задумайся? Серце твоє калатає.
Взиваючи віру й Любов захистить.
Осипались роси дзвiночками долi
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031809407
Свидетельство о публикации №112031809407
Рецензии