Зорепадом милуючись в небi...
Ми тамуємо подих на мить.
Бо життя наче свічка згорає.
Вогонь згасне. Душа відлетить.
Та ніхто передчасно не знає.
Коли згине зірчина його.
Потребує багато до себе
Тягне ковдру чужу і тепло.
Розкошує та пнеться пихато
Перли серця зміняв на добро
І душі Богом дане нам злато
Топче, топить в буденне багно.
Не страшиться ні неба ні кари.
Час прийде. Волю день сповістить.
І для праведних вічність предстане.
І для грішних смола закипить.
Свидетельство о публикации №112031809359
І для праведних вічність предстане.
І для грішних смола закипить.
Вера Кухарук 23.03.2012 00:51 Заявить о нарушении