Днi затяжнi i ночi мов роки...
Як кривдять нас чоловіки.
А ми в жіночім розумінні
Їх суть картаємо в собі. Непередбачених подіях Ведемо війни затяжні. Із новобранцями батьками, дітьми, онуками, дідами.
Супроти волі і небес
йдемо на чесний Божий хрест.
Геометричною ходою ненависть множимо журбою
І ворогами на весь вік
стають дружина, чоловік.
Свидетельство о публикации №112031808273