Я хочу вам допомогти, -
Не дiєю, то хоч би словом:
Не можу вже до вас дiйти;
Пробачте цi мої умови!
Я прошу, - й дочуйте мене, -
Не треба в розпачі впадати;
Запам'ятайте же одне:
Завжди потрiбно сили мати!
...щоб жити, щоб любити все,
Що поруч з вами... Задивіться:
Як рiчка з-пiд гори тече,
Як сонце свiтиться, хилиться
Бiля ставу верба; а там,
У гаю, соловейко свище...
Вночі, ув очi прямо вам, -
Спокiйний мiсяць тихо блище...
Хiба ж воно не є краса,
щоб жить сліпим, не вчаруватись???
Моя ж порада отака:
Не треба, друзі, й сумнiватись!!!
Жовтень 2002 р., Крим
(Щира подяка Юрiю Зозулi за редагування!)
Песимiстам
© Copyright: Вера Миреева, 2012
Свидетельство о публикации №112031709326
Свидетельство о публикации №112031709326
Рецензии