Красномовна фресок німота,
І глибінь, і таємниця сива
У соборі... А надворі слива
Радо цвітом обшир обміта,
Бо весна у грудях - і щаслива.
Вона теж, як фреска золота,
З давнини, але завжди живої,
У рвучкому білому завої
В серце небуденно заліта,
Юно і духмяно непокоїть.
Звабна, але й мудра красота.
Її магма - многолике диво -
Подарує захват милостиво,
І ти будеш марити: ота
Жінка, фреска чи у цвіті слива...
16.03.2012
Красномовна фресок нiмота...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112031708386
Свидетельство о публикации №112031708386
Рецензии