NN
На ниві заздрісних думок?
Від кого серце вбрав у лати?
Навкіл весна, біжить струмок.
Розпука від чужих досягнень,
Що досі в грудях так пекла,
Лежить за ребрами, мов камінь.
Спаде, розбившись в друзки скла!
Мов вишні квіт, чи абрикоси,
Загляне в душу защемить,
Скупаєш дух, ступивши в роси:
“Заходьте! Прошу!” Світла мить!
І щось чуже, (насправді ж – власне),
Запалить радості вогні:
І задзвенить веснЯне й красне –
А ти, мов птах у вишині,
Що вирвався з тіснини льоху –
Ширяеш, тішишся, летиш,
І сам щасливий з того кроку,
І чуєш, як росте спориш.
Фото Сергея Антонова
Свидетельство о публикации №112031702814
Його славлять птахи в верховітті...
Чом не кожен спроможен збагнути
Просте щастя жити на світі?
(http://stihi.ru/2011/02/23/4284)
Так багато зосереджуємо уваги на речах, яким самі надаємо незаслуженого статусу та вносимо повний кавардак в систему цінностей...
Чудово, Валю! Вітаю!
Ольга Глапшун 18.03.2012 16:12 Заявить о нарушении
Простіть, Оленько, заскочила лише на хвильку. Шлю щиру дяку за розуміння, по вказівці загляну пізніше.
Гараздів, люба, весни, надії!
З теплом та глибокою шаною,
Валентина Чайковская 18.03.2012 17:31 Заявить о нарушении
Експромтом вважаємо все те, що вихлюпується в одну мить.
А насправді - це велика попередня робота розуму і серця, пошук відповідей на численні питання - процес вдосконалення людини.
Інше, що в цьому процесі ще й життя підкидає заморочки, і тоді розставляти пріоритети важко і людина дає слабинку, а де тонко, там, як відомо, рветься...
Щасти Вам!!!
Ольга Глапшун 18.03.2012 18:06 Заявить о нарушении