* * *
Розкинеться до обрію прозоро
Чарівний світ ранкових багряниць.
Ти дивишся, тамуєш захват, вгору,
Де дико мчать
вогняні табуни
І раптом гаснуть
зблиском неповторним,
Лиш легких хмар мереживо летить...
Все це приходить і зника без болю
І що для неба пристрасті людські?
Лиш серце, що відкрите для любові,
Над хмарами
прозорістю дзвенить.
* * *
Хто щовечора ходить
І запалює зорі,
Напинає впівнеба
Багряницю зорі?
Хто нам щастя приводить,
Заколисує горе,
Казки дітям шепоче
Та уквітчує сни?
Світло повне надії,
Вогник в чорному морі,
Найпрекрасніші мрії,
Перший подих весни,
Світ почався із Слова,
А людина з Любові,
Все почнеться ізнову
Тільки віруй, люби!
Розкинеться до обрiю прозоро...
© Copyright: Борис Смыковский, 2012
Свидетельство о публикации №112031702663
Свидетельство о публикации №112031702663
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.