Вона забула його усмішку,
Вона забула його слова,
Вона пізнала з ним щастя трішки,
На її обличчі радість жила!
Але чомусь це все минулось,
Вона живе, бо він живий,
Їхні серця перегукнулись,
Хоча для неї він чужий.
Її душа тепер сумує,
А серце плаче і болить,
Бо він її не поцілує,
А час невпинно так летить!
Його забула
© Copyright: Карина Горбачева, 2012
Свидетельство о публикации №112031711312
Свидетельство о публикации №112031711312
Рецензии