Втеча - повернення
З чистих рос одягну намисто.
І полину кудись, крізь віки,
Там, де райдуга промениста.
По місточку веселки пройду,
В позолоті волосся скупаю.
Пташку щастя у клітці знайду,
Але мить – і її відпускаю.
Я покличу з собою дощі,
Сині й білі ріки туману.
Слізку – перлу утру на щоці –
Й знов земною – земною стану.
Знов на небі розсиплю зірки,
Травам роси віддам живильні,
Я до тебе верну крізь віки,
Бо кохаю і ніжно, і сильно...
Свидетельство о публикации №112031701008