Байдужi погляду ранковi квiти
Замріяні у далі небеса.
У колисковій пісні вітер
Рожеві вип’ятив уста.
Тон оксамиту півнів мова.
Віночком в’ється по селу.
Строкатий промінь калинову
Сорочку виткав на лугу.
Накинув на калини грона
Закляк, дивуючись красі.
Чубатий берег козарлюга
Пливе на сонячнім човні.
Лоскочуть верби його руки.
Шепочуть ніжності слова.
Повислі понад Бугом кручі
На річку зирять з-під чола.
Свидетельство о публикации №112031605089