Прощай! Прощай! Рожевий цвіт!
Пелюсток дивних ніжний квіт,
Плин юності, моїх років
Не повернути, не збагнути.
Очей допитливих озера,
Що поросли безмежжям дум,
як проліски, кидають в небо
Тривоги перші, перший сум.
Прощай! Прощай! Рожевий цвіт!
І зорепад щасливих літ
Розтанув, мов молочний слід,
Моїх надій незрілих плід.
Прощай! Прощай! Рожевий цвiт!
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031604576
Свидетельство о публикации №112031604576
Рецензии