Я повернусь до тебе, повернусь,
З любов*ю - із далекої дороги.
Моя кохана, Київськая Русь,
Залишу тут сумління і тривоги.
Тобі матусю щиро посміхнусь,
Впаду тобі ріднесенькая в ноги.
До тебе, як до Бога помолюсь:
"Прости мені - скажу, чужі пороги."
Мабуть, це доля, мій шалений путь,-
Із торбою блукать по білім світі.
Шукать, де краще заробить дають,
Та все життя чекать зустрічей миті.
З тобою, Велич, із ріднею та дітьми,
З кутком, де народилась і зростала...
Бо Ви - мої і в мене Ви одні,
Я Вас люблю, та злая карта впала
Мені тинятися, блудити по землі,
Чужій і їсти хліб чужинний...
Інакше, як прожити, підскажи,
Скажи мені, красуне, в чім я винна?
Я повернусь до тебе, повернусь
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112031604562
Свидетельство о публикации №112031604562
Рецензии
Очень,хорошее, душевное стихотворение Рая! Понравилось ,спасибо.
С теплом
Мария Погорелова 20.03.2012 21:16 • Заявить о нарушении
С теплом
Мария Погорелова 20.03.2012 21:16 • Заявить о нарушении