Бруньки на вербах налилися,
І ще колишуть їх вітри.
В природі зміни почалися,
Чекають всі уже весни.
Вона, поки що, у дорозі,
І шлях у неї не легкий,
Вітри холодні на сторожі,
Ще випадає сніг м’який.
Закрили сонце хмари густо,
І не дають йому світить.
У лісі сіро ще і пусто,
Повітря ледве мерехтить.
Земля снігами вся покрита,
Не відійшла ще від зими,
Промінням сонця не зігріта,
Живе вже подихом весни.
Весну ніщо вже не зупинить,
Свій крок вона розпочала.
Зима поки ще опір чинить,
А сил у неї вже нема.
Плакучі верби це відчули,
Зазеленіли їх бруньки,
Весну зустріти захотіли,
У лісі й молоді дубки.
Бруньки
© Copyright: Борис Мохонько, 2012
Свидетельство о публикации №112031604137
Свидетельство о публикации №112031604137
Рецензии
Хоть украинский язык - не мой родной, но понимаю.
Ваш стих очень понравился!
Благодарю и да благословит Вас Бог!!!
Искренне и с уважением,
Анастасия Арвада 17.03.2012 06:18 • Заявить о нарушении
Ваш стих очень понравился!
Благодарю и да благословит Вас Бог!!!
Искренне и с уважением,
Анастасия Арвада 17.03.2012 06:18 • Заявить о нарушении