Що в очах своїх ховаєш?
Чим мені бентежиш душу?
Розтривожиш. Зраниш. Маниш.
Болі ті терпіти мушу!
Полишаєш сну! Дурманиш!
Дум потік. Лишає спокій.
У очах твоїх провалля!?
В нього я упасти хочу!
Зір небесних глузування.
Недосяжність. Холод вдачі.
Там горить вогонь кохання.
Та чи я себе в них бачу?!
В тих очах бушує буря.
Трощить все? А то рятує?!
То сміється!? То ридає?!
То в ногах моїх плазує!?
То злітає в небо синє
Розриває його край.
В тих очах блукає щастя
Поєднавши пекло й рай!
Що в очах своiх ховаeш?
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031505092
Свидетельство о публикации №112031505092
Рецензии