Серцю
Чому тріпочеш серед ночі.
Лишаєш сну. Женеш літа.
Я зріла жінка. Ти – дівоче.
Сполохане мов лань лісна.
Від погляду кидаєш крові.
То враз зупинишся. Мовчиш.
І від розлук тяжких недолі.
У груди стукаєш, кричиш!
Зовеш! Пручаєшся! Не хочеш
Безмовно тихого життя.
Кидаючи у мою долю
Святі та грішні почуття!
О любе! Красна тобі дяка!
Що від рутини бережеш.
Цвіте в тобі любисток! М’ята!
Кохаєш! Віриш! Вічно ждеш!
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031505070
Свидетельство о публикации №112031505070
Рецензии