Скибка поля обважніла.
Пригортає сніг до тіла.
Сонце гріє. Кроїть лід.
То весни стрімкої хід.
Звістка лине. Зима гине.
Кучерявиться верба.
І над китягом калини
Хмарою птахів юрба.
Ластовинням на обличчя
Сходить золоте зерно.
Сіє! Сіє! Весна днини!
Щоб Любов’ю все цвіло!
Скибка поля обважнiла
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031505031
Свидетельство о публикации №112031505031
Рецензии