Дощ обнімає село за плечі.
Схилили голови хати.
Пливе на човні сірий вечір.
Відтінком мокрої землі.
Хмарини дрібною ходою
У небі стежку протягли.
Краплинами летять додолу
Прозорі вісники журби.
На підвіконня лист осінній
Колючий вітер прикував.
І цілу нічку на бантині
Жалі на скрипці витинав.
Прокинувсь ранок небом ясним.
Розтали хмари. Дощ ущух.
Повстало сонце щире, красне
День вирвало з журбиних рук.
Дощ обнiма село за плечi
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112031504991
Свидетельство о публикации №112031504991
Рецензии