***

Ніч в небі застигла безмовним перлітом:
Мерехтіння «страз» - блиск обнов космосфер...
Стан діви виник самоцвітним петитом:
Глибини зіниць -  доля їх накреслень...

Весна - ніжний лик проявився віршами...
Гілки - птахи креслять галочки там:
Ажурність уривків, шматків орігамі -
Як древній фрагмент – розпис стін вугіллям...

Киплячі хвилі і сиві надскалья,
Від «бавовни» кошлаті дали небес -
Писали портрет вигляд одушевляв -
Саму Галатею створив як вінець...

В старіючої дали - з черні моноліту -
Прозорим ефіром - через небуття -
Хлад космосу створив Її - satellitis,
Щоб Музою стала, повставши з ребра...


Рецензии