Через терни до зiрок

Я починаю свою довгу путь.
Вперед, до зірок і до світлих мрій.
Серед світу всього я знайду суть!
Осягнути замріяла сенс свій...

Я для чОгось прийшла, я потрібна комусь!
Хтось з надією світлою в серці живе.
Я знайду, що хотіла, і повернусь.
Десь самотньо без мене мій човен пливе...

Ні! Я маю все ж зрозуміти долю!
Так! Я маю знайти, що мені пророковано.
Я для цього крізь скелі пройду і море,
Бо без сенсу життя я мов в клітку закована.

Отже, я вирушаю в свою путь нелЕгку
Через терни до збіжжя зірок найгарніших.
Я у вирій життя відлітаю лелекою,
І знайду такий дім, що нема чарівнішого.


Рецензии