Укра но мила

Рідна ненько, моя мамо.
Україно мила.
Просинаєшся ти з ранку,
І де ж твоя сила?
Де діточки, що у наймах,
Знову на чужині
Продають себе, щоб жити
Невже вони винні,
Що, як мачуха, сьогодні
Ти, моя матусю,
І дітки твої голодні
Як я подивлюся.
Ні роботи, ні грошей
Людоньки  не мають
Ще буває, з голоду
Бога проклинають.
Бо пани знову посіли
В кріслечка м,якенькі
І гребуть усе до себе,
Рідна, моя ненько.
І не думають про тебе
Ще й  Бога забудуть,
Тільки лоба перехрестять,
та й знову жирують.


Рецензии
Нина, твор, цей, наче, у Тараса Шевченко взятый.

Пётр Дубинин   21.03.2012 14:24     Заявить о нарушении
Спасибо! Но писала думая о том, что он , наверное в могиле ворочается. Как были мы "крипакамы) так и остались. У тех, кто уйдет на пенсию сейчас ( у некоторых) хоть пенсии будут нормальные, а те что ушли как мы? Надеемся на Бога и на себя...

Нина Дюбченко   21.03.2012 17:04   Заявить о нарушении