Давно вже я такою не була. укр

Людмила Петрук
У березневі мрії сонце лине,-
Якась коротка мить,- і вже весна...
Маленький пролісок з-під снігу зеленіє,-
Свої бруньки до неба підійма...

Струмок стікає з гір стрімкими дзвонами,-
І перші промені в його воді...
Про зиму залишаю спомини,
Та все, що буде, - буде навесні...

А навесні, - кохання буйним цвітом,-
Вишневий квит неначе сніг зліта...
Щасливою крокую дивним світом,-
Давно вже я такою не була...


© Copyright: Людмила Петрук, 2012
Свидетельство о публикации №112031403502
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Петрук
Рецензии
Написать рецензию
Тогда такой и оставайся, Людочка, весенней, чувственной и нежной! С теплом.

Елена Буданцева Ившина   09.04.2012 08:30   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
спасибо, Леночка...С Великим Днём тебя, Божьих благословений, любви и удачи.....
С теплом

Людмила Петрук   09.04.2012 11:54   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Людмила Петрук