В. Висоцький.
Лірична.
Ялинові віти від вітру тремтять,
І птаство щебече тужливо.
У твій зачарований спосіб життя
Стороннім ввійти неможливо.
І, хай вітер черемші оголить гілля,
Хай бузок за дощем опадає,
Все одно я тебе заберу звідсіля
До палацу, де музика грає.
Твій світ, наче в давній, лихій ворожбі,
Закляття віків закриває.
Ти в ньому щаслива. Здається тобі,
Що кращого в світі немає.
І, хоч листям пожовклим укрита земля,
В небі з хмарами Місяцю – горе,
Все одно я тебе заберу звідсіля
На балкон з краєвидом на море.
О котрій годині і котрого дня,
Йдучи сторожкою ходою,
Ти вийдеш. Птахів голоси задзвенять,
Закляття спливе за водою.
І нехай вже на землю приходить зима
В людськім світі терпіння і праці.
Тільки згодься – ми справимо шлюб крадькома,
Коли зайняті наші палаци.
Л рична
© Copyright: Александр Никонов, 2012
Свидетельство о публикации №112031411229
Свидетельство о публикации №112031411229
Рецензии