Ми граємо усе життя
Не знаючи що вся ця гра
То є лишень випробування
Що закаляють ті серця
Які ідуть до правди щастя,
-(ці душі в світі одинокі)-
Її шукаючи по світі
Вони знаходять те що нам
Є вкрай усім так необхідне
Душевний спокій і любов
Оце є щастя благовірний.
Та забуваєм основне
Що має в пам’яті в нас бути
Лиш «вірою» ми досягнем
Того блаженства що виходить
Із уст ясних «Святого Бога»
Й благословляє нас усіх
Не розбирає хто з нас грішний,
На ті діла святі,які
Хотіли б ми в серцях зробити
Одне для одного тоді,
Як ми відкинем нашу заздрість
Й нікому не потрібну гордість
Що розриває нас на шмаття
Як не покора «сатани».
31.07.2004
Життя
© Copyright: Володимир Омельченко, 2012
Свидетельство о публикации №112031309852
Свидетельство о публикации №112031309852
Рецензии