Веточка Вишни. Осенний блюз
Трепещет сон в ресницах томный;
в улыбке уст
свила мечта, себе подобный,
осенний блюз.
И одеяло нежит плечи,
смягчая мрак,
часов увесистые речи:
"тик-так, тик-так".
И на мережковой подушке
(теперь легки)
под переплетом так послушно
молчат стихи.
А за окном в густом тумане
притихший сад
он ждёт во сне, у тайн в дурмане,
свой снегопад.
***
осінній блюз…
Тріпоче сон на довгих віях;
в куточках уст
звила гніздечко тиха мрія,
осінній блюз…
М’якенька ковдра ніжить плечі,
не відпуска’
годинника поважні речі:
«тік-так, тік-так»…
І на мережаній подушці,
/ мов у душі /
в рожевій ніжній палітурці
ще сплять вірші.
А за вікном в густім тумані
принишклий сад
чекає в сні, мов у дурмані,
на снігопад…
Свидетельство о публикации №112031303469
По душе Ваши переводы. Радуюсь каждому. Ценю Ваше внимание и
дорожу им.
С теплом и нежностью,-
Ваша Таня.
Веточка Вишни 14.03.2012 19:15 Заявить о нарушении
С любовью,
Анна
Анна Дудка 14.03.2012 19:32 Заявить о нарушении