Ти бачиш світло – ти радієш,
Ти чуєш гасло – ти живеш!
Проте ти віриш, чи не віриш,
Але ти в світі зла снуєш.
Де руки тягнуться до цілі,
Там гостре лезо, там іржа,
І мед прозріння і страждання
На вістрії кінця ножа.
Там віра в бога – згибла тема,
Там день як ніч,
Там темний світ
Коли живеш миттю, і тільки,
Коли у думці заповіт:
Що як умру, то поховайте і не забудьте пом’януть,
За мене свічку хоч поставте бо я пішов у довгу путь…
Проте я матиму надію, що це одне таке життя,
Де я так жив, де мріяв, вірив, і де я пішов у небуття.
18.03.2010
Там де Ми
© Copyright: Кулик Михаил, 2012
Свидетельство о публикации №112031300109
Свидетельство о публикации №112031300109
Рецензии