Материнська любов

Проживши майже цілий вік
Ми повертаємось у думці
Як добре нам було малим
Коли звучала тиха пісня
Яку співала ненька нам
Отим  безгрішним малюкам
Вона нас добре колисала
Що ми малі аж засинали
І у ві сні на крилах пісні
Ми йшли до світла і суспільства
Яке пізніше нам усім
Замінить все і батька й неньку
Та не замінить лиш одне
Оту любов яку плекали
Наші батьки до нас дітей
До безтурботних ще створінь
Які не знали тих шляхів
Якими треба йти в житті
Щоб не попасти в вир обману
Який вирує без туману
Він швидко в себе забирає
І без слідів не випускає
Які карбуються на долі
Як мимохідь нашої волі
Та все ж самі ми винуваті
Коли створили це прокляття
То є вершина ідеалу
Та світ гармонії без чвару
Лишень його не досягти,
Бо в нас закладена циклічність
Що повертає помилки
На старт новий,нової долі
Та все ж можливо хоч на мить
Нам цього стану досягнути
В свідомості своїй у сні
У тій малесенькій голівці
Яка покоїться в колисці
І тихо ранку дожидає
Й суспільства того ще не знає.
5.08.2004