Розлучення тягуча мить...
Обіймами палаючої болі,
Шипами кандалів гнітить
І світло розуму пленить,
Зухвало тримає в неволі.
В тій ненаситності сумній
Бажання полонені руки
В молитві Боженьку своїй
Благають виконання мрій
І подолання серця муки.
Недооцінку добрих днів
Яскраво виділить неволя, -
І все, чим жив і що хотів,
І все, про що бажати смів,
Наситить розумінням доля.
Розлучення зухвала мить
Прозрінням долі осліпить...
Картинка iз iнтернету
Свидетельство о публикации №112031209847