Теплий вечiр. Село
Ось на лаві під тином жартують веселі дівки.
А котяра-козак десь за клунею кішечку здибав,
І так голосно їй щось розказує. Може казки?
Парубки у кільце, на нараду, зібрались поважно.
І лушпинням якийсь на землі вимальовують план.
Чи готують бліц-кріг? А чи юнок бажають розважить?
Вірогідніше – друге, бо послали когось по баян.
Вітер пестить дівчат, розплітає у темряві коси.
І тікає на став, щоб підслухати мавок плітки.
А в садку, поміж слив, бродить місяць у темряві босий.
Він збирає зірки, і нанизує їх на нитки.
Десь кахикнув дідок, і бурмоче про труднощі долі.
Баба зве його в хату. Хоч нудний він - та добре, що є.
А в повітці свиня щось корові вирохкує кволо,
І у відповідь їй щось корова зітхає своє.
Я ж у сіні лежу, у театр вдивляючись світу.
Із горища у ніч визираю, мов з будки суфлер.
І у пам’яті цю, наче вазу, на друзки розбиту,
Викладаю картину, доки сон її рештки не стер…
2012
Свидетельство о публикации №112031201519