У пам’ятника воїну – герою
Зібрались сотні юнаків й дівчат.
Ніколи не брались вони за зброю,
І в школі вже давно цьому не вчать.
І обіцяла щиро молодь
Сюди по черзі в тиждень раз приходить
Щоб до підніжжя обеліску
Червону квіточку приносить.
Пообіцяли й разом розійшлися…
Отак весна – красна проходить,
За нею літо й осінь пронеслися,
Але з дітей сюди
Ніхто ще не приходить.
Дуже близько наступне свято…
Але квітами не червонів уклон,
Вже п’ять днів залишилось,
А й досі так ніхто й
Не прийшов на поклон.
Вiчна? пам ять
© Copyright: Сергей Красильник, 2012
Свидетельство о публикации №112031201073
Свидетельство о публикации №112031201073
Рецензии