Сплетіння ночі, пелюстки туману,
Жаданий спокій, розкриття обману
На свічках вогник іще колиха
Я бачу світло там, де править тьма
У вирі своїх дум закам’янілих я лечу у світ з покою
Туди, де вічно сон, де вічно ми з тобою.
Сплетіння ночі, чари майбуття
Проходить час, я забуваю про життя,
І ледве вітер по листочках шелестить,
Я хочу день з твоїм навіки злить.
У вирі своїх дум закам’янілих я лечу у світ з покою
Туди, де вічно сон, де вічно ми з тобою.
Блищить на сонці лезо гострого ножа
Я вдарю собі в серце і піду у вирі сна,
Затихне пульс і відчай піде спати,
Але назавжди буде серце милого кохати.
У вирі своїх дум закам’янілих я лечу у світ з покою
Туди, де вічно сон, де вічно ми з тобою.
***
© Copyright: Шлихтер Эвелина, 2012
Свидетельство о публикации №112031100909
Свидетельство о публикации №112031100909
Рецензии