Стигла вишня
Моїх років пора невтішна.
Примара серце охопила,
Мене і душу полонила.
Згадалися минулі дні,
Коли у щасті були ми.
І так болить моє серденько,
Минув той час, і так швиденько…
На скронях срібна сивина,
Додала суму, не тепла.
І голос вже не мелодійний,
А все такий же енергійний.
Я все у пам’яті тримаю,
Тебе у снах своїх чекаю.
Як ми любили і кохали,
Червоні вишні нагадали…
Свидетельство о публикации №112031104006