Мені приснився дивний сон,
Напрочуд тихо навкруги.
Лише доноситься з ріки,
Як вітер гне старі верби.
І ми з тобою у ріки…
Збудилася, відкрила очі,
Тебе немає серед ночі.
Лиш вітер віє та шумить,
У верболозі гомонить.
Нагадуючи мені знов і знов,
Про нашу пристрасну любов.
Як дивно створена людина,
Закарбувалась кожна днина…
Напевно я стаю сумною,
Думки рояться чередою.
І тішить в будні і свята,
Про тебе згадка, жаль сумна.
З одним крилом любов літає,
А все живе та не вмирає…
Менi приснився дивний сон
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031103957
Свидетельство о публикации №112031103957
Рецензии