Пустота
Щоб ціну щастя ми пізнали
Ціну для свого,не чужого
Якого ми і ще не мали
Яке для нас таке важливе
Яке для нас таке потрібне
Яке постійне,не мінливе
Яке на диво так подібне
А ще для того нам дана
Щоб в темноті ми не блудили
Щоб розплатилися сповна
За те,що ми колись зробили
Щоб не безглуздо і до крові
На ту карапкатися стіну
Печаль топити у любові
І щастю добре знати ціну...
Свидетельство о публикации №112031101751