Фарби життя...
Яскраве сонце землю золотило –
І синій пролісок з’явився вмить,
А на душі і в серці стало мило.
І сонце все топило позолоту:
Кульбабки треба було фарбувати.
Художник – промінь закінчив роботу
Й за хмарку попелясту вклався спати.
Зозуля приміряла черевички,
Десь загубила посеред дзвіночків,
Ромашка біла вже відкрила вічка,
Й стояла серед трав , як у віночку.
А потім маки в полі пломеніли,
Волошки увібрали ще блакиті,
Цвіло в пшениці та в розкішнім житі,
Так пишно, як весною, так і в літі...
Благословенна ти, пора цвітіння,
І ранньої весни, і в спеку літа.
Яка краса в фіалкове кипіння!
І в пору половіння жита!
Перецвітає тихо сон – трава,
З росою трави, ледь похилі, косять...
Горобина червоно – золота,
І вже ступа лугами моя Осінь...
Свидетельство о публикации №112031000087
Вибачайте - можливо в "Й за хмарку попелясту вклався спати" - замість "за хмарку...", краще за змістом - "на хмарку..."? З повагою!
Дмитро Степ 10.06.2012 23:16 Заявить о нарушении
Инна Шумовецкая 11.06.2012 00:02 Заявить о нарушении