В золотому розмаїтті вересу,
в срібному мереживі берез
накупай мене, мій друже-вересень,
щоб душа була багата, наче Крез.
Під ногами ковдра - стигле золото,
і повітря - як гаряча мідь.
До зими безжалісного холоду
залишилася одна-єдина мить.
Хай уж потім памороззю вкриється
і защемить жалібно душа.
А тепер на сонці грає-міниться
річки золотої течія.
У садочку стигле пахне яблуко,
золотом налитий виноград,
і земля хитається, мов палуба,
в осені прямує Златоград...
В золотому розмаїтті вересу,
в срібному мереживі берез
накупай мене, мій друже-вересень,
щоб душа була багата, наче Крез.
Осень
© Copyright: Надежда Кушнир, 2012
Свидетельство о публикации №112031007139
Свидетельство о публикации №112031007139
Рецензии