Крокуйе впевнено зима

Крокує  впевнено зима,
І не збирається в дорогу.
Тримає лід , сніги,
Жене хурделицю – негоду.

А вже так хочеться тепла,
Проміньчик  весняного сонця.
Почути в небі солов’я,
І  квітку у своїй долоньці.

Мине зима…
Життя планує все як буде.
Нам залишилось зачекати,
Коли розтануть снігу груди.

Ще трошки. Наберись  терпіння,
Готуйсь до зустрічі весни.
Кохай. Щоб не шкребло сумління,
За просто так, зимові дні.


Рецензии