Квітень – свято жартунів,
Дзвінки лунають у ефір.
Когось на вулиці розводять,
Смішать, підколюють, заводять.
І я сьогодні намагаюсь всім,
Донести вірність своїх слів.
Встаю раненько, чую крик,
«Дивися!» - каже чоловік, «Пролітає сніг»
Скоренько до вікна,
А снігу там нема…
Попалася на вудочку таку,
І мислю – відімщу!
Ходжу як не бувало,
Але в думках – Ну я попала!
І в голові назрів свій план…
Чоловіче! – Там дзвонив Іван,
Просив, щоб вийшов ти,
Збирається ваш «клан».
І мій з дивану стрімголов,
Одівся,взяв двадцятку і пішов.
Проходить час, його нема…
Коли понуривши з’явилась голова.
«Ну Галю, – ти дала»!
Годину простояв, Івана не діждав,
І зрозумів, що я попав…
З першим квітня привітались,
Одне з одним поквитались.
До першого квiтня
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112031003254
Свидетельство о публикации №112031003254
Рецензии