Ти тримаєш на грифі
свої відчуття,
Ти торкаєш за серце
збентежену душу.
Чому вітер ридає
і зорі блищать
У очах, повних неба
й високого смутку
Повертайся, кохана,
пройди по землі
І за шибкою тихій зорі
усміхнися.
Ковзне місячний зайчик
по яснім чолі
І, заслухавшись,
тремко край вікон зависне.
І накотиться хвилею
горлом сльоза,
Зачароване зникне
в мелодії лихо,
Не повернеться серце
ніколи назад,
Буде дивній чаклунці тій
вірно служити.
Ти тримаjеш на грифi...
© Copyright: Борис Смыковский, 2012
Свидетельство о публикации №112031003181
Свидетельство о публикации №112031003181
Рецензии
Спасибо, Вера, с наступающим, любви вам и музыки в душе!
Борис Смыковский 05.03.2013 23:35 Заявить о нарушении
Борис Смыковский 05.03.2013 23:35 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.